Трошки про себе

Я собі звичайна жінка,

Миловидна українка.

Професію учителя обрала,

Ніколи не пожалкувала.

Веселу маю вдачу,

Люблю рішать задачі.

Не легке сільське життя,

І щоб все в нім до пуття.

Просинаюся рано-вранці:

Кухня,свині і город,

Все догляну я старанно

Й не спізнюся на урок.

Маю милих три дочки,

Це – моя надія,

Розумнички, помічниці,

Аж душа радіє.

На роботу як на свято

Кожен день іду,

Бо понад усе на світі

Я її люблю.

Діти радо зустрічають

Вчительку свою.

Віднайти в житті дорогу

Їм допоможу

Колеги поважають в школі

Їм чим зможу поможу.

Гарно коли все довкола

І веселе і в цвіту.

Коли кінчається весна

Люблю я цю пору,

Бо це учительські жнива, якими я живу.

Надія в серці не помре

Я вірю в доброту.

Красу,що переповнює мене

Я дітям віддаю.